Активный отдых, альпинизм, экстрим, клуба Тропа.


Горные массивы

Кавказ
Массив Рувензори
Альпы
Гималаи
Памир
Алтай
Аляска
Анды
Атлас
Килиманджаро
Зарубежные Карпаты
Океания
Камчатка
Каракорум
Иранское нагорье


Туры по видам

Восхождение
Треки
Поход
Скалолазание
Пещеры
Рафтинг, байдарки
Дайвинг
Велотур
Школа альпинизма
Детский туризм
Экскурсии-отдых
Другие


Туры по странам

Европа
Азия
Африка
Южная Америка
Северная Америка
Океания


    СЕМЬ ВЕРШИН
Восхождение на Эверест с Тропой
Восхождение на Эльбрус с Тропой
Восхождение на пик Пирамида Карстенз (4884м). Индонезия.
Восхождение на Аконкагуа - 6962 м.
Восхождение на высшую точку Северной Америки Мак-Кинли (6194м)
Восхождение на Килиманджаро с Тропой
Восхождение на Пик Винсон (4897м)
   Пик Винсон
   (4897м)






Copyright ©2001
Arttropa web-design


 ПРО ТУРИЗМ
Закон України
від 15 вересня 1995 року N 324/95-ВР 
  
В текст внесено зміни та доповнення 
  
Законом України 
  
від 29 травня 2001 р. N 2470-III] 
 
Цей Закон визначає загальні правові, організаційні, виховні та соціально-економічні засади
реалізації державної політики України в галузі туризму. Метою Закону є створення правової 
бази для становлення туризму як високорентабельної галузі економіки та важливого засобу
культурного розвитку громадян, забезпечення зайнятості населення, збільшення валютних
надходжень, захист законних прав та інтересів туристів і суб'єктів туристичної діяльності, 
визначення їх обов'язків і відповідальності.
Дія цього Закону поширюється на підприємства, установи, організації незалежно від форм 
власності, фізичних осіб, діяльність яких пов'язана з наданням туристичних послуг, а 
також на громадян, які їх отримують.
  
Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
  
У цьому Законі вживаються такі терміни:
туризм - тимчасовий виїзд людини з місця постійного проживання в оздоровчих, пізнавальних
або професійно-ділових цілях без зайняття оплачуваною діяльністю;
турист (мандрівник) - особа, яка здійснює подорож по Україні або в іншу країну з різною, не 
забороненою законом країни перебування, метою на термін від 24 годин до шести місяців 
без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та з зобов'язанням залишити країну або 
місце перебування у зазначений термін;
туристична діяльність - діяльність з надання різноманітних туристичних послуг відповідно 
до вимог цього Закону та інших актів законодавства України;
екскурсійна діяльність - діяльність по організації подорожей, що не перевищують 24 годин,
у супроводі фахівця-екскурсовода за заздалегідь складеними маршрутами з метою 
ознайомлення з пам'ятками історії, культури, природи, музеями, з визначними місцями тощо;
туристичні ресурси - сукупність природно-кліматичних, оздоровчих, історико-культурних, 
пізнавальних та соціально-побутових ресурсів відповідної території, які задовольняють 
різноманітні потреби туриста;
суб'єкти туристичної діяльності - підприємства, установи, організації незалежно від форм 
власності, фізичні особи, що зареєстровані у встановленому чинним законодавством України 
порядку і мають ліцензію на здійснення діяльності, пов'язаної з наданням туристичних послуг;
туристична індустрія - сукупність різних суб'єктів туристичної діяльності (готелі, туристичні 
комплекси, кемпінги, мотелі, пансіонати, підприємства харчування, транспорту, заклади 
культури, спорту тощо), які забезпечують прийом, обслуговування та перевезення туристів;
туристичні послуги - послуги суб'єктів туристичної діяльності щодо розміщення, харчування, 
транспортного, інформаційно-рекламного обслуговування, а також послуги закладів культури,
 спорту, побуту, розваг тощо, спрямовані на задоволення потреб туристів;
туристичний продукт - комплекс туристичних послуг, необхідних для задоволення потреб 
туриста під час його подорожі;
туристський ваучер (путівка) - документ, що підтверджує статус особи або групи осіб як 
туристів, оплату послуг чи її гарантію і є підставою для отримання туристом або групою 
туристів туристичних послуг;
тур - туристична подорож (поїздка) за визначеним маршрутом у конкретні терміни, забезпечена 
комплексом туристичних послуг (бронювання, розміщення, харчування, транспорт, рекреація, 
екскурсії тощо);
керівник туристської групи - особа, що є представником суб'єкта туристичної діяльності і 
виступає від його імені, супроводжує туристів, забезпечує виконання умов договору про надання 
уристичних послуг, володіє фаховими знаннями про країну (місцевість) перебування і, як правило, 
мовою країни перебування або загальнозрозумілою там мовою;
гід (екскурсовод) - особа, яка володіє фаховою інформацією про країну (місцевість) перебування, 
визначні місця, об'єкти показу, а також мовою цієї країни чи мовою іноземних туристів, 
яких приймають, або загальнозрозумілою для них мовою, надає екскурсійно-інформаційні, 
організаційні послуги та кваліфіковану допомогу учасникам туру в межах договору 
про надання туристичних послуг. 
Гід-індивідуал здійснює свої функції лише на підставі ліцензії;
ліцензія на здійснення діяльності, пов'язаної з наданням туристичних послуг, - спеціальний дозвіл, 
що підтверджує право його власника на здійснення відповідного виду або комплексу видів 
діяльності, визначених цим Законом та іншими актами законодавства України;
сертифікат відповідності - документ, що підтверджує якість туристичних послуг та їх 
відповідність конкретному стандарту чи іншому нормативному документу.
  
Стаття 2. Законодавство України про туризм
  
Законодавство України про туризм складається з Конституції України ( 888-09 ), цього Закону, і
нших актів законодавства України, що видаються відповідно до них, міжнародних договорів і 
угод, в яких бере участь Україна.
  
Розділ II. ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ТА ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ В
ГАЛУЗІ ТУРИЗМУ
  
Стаття 3. Державна політика в галузі туризму
  
1. Держава проголошує туризм одним з пріоритетних напрямів розвитку національної культури 
та економіки і створює сприятливі умови для туристичної діяльності.
Державна політика у галузі туризму визначається Верховною Радою України.
  
2. Основними напрямами державної політики в галузі туризму є:
 залучення громадян до раціонального використання вільного часу, проведення змістовного 
дозвілля, ознайомлення з історико-культурною спадщиною, природним середовищем, 
організація оздоровлення населення;
 забезпечення раціонального використання та збереження туристичних ресурсів, становлення 
туризму як високорентабельної галузі економіки України, створення ефективної системи 
туристичної діяльності для забезпечення потреб внутрішнього та іноземного туризму;
 створення та вдосконалення нормативно-правової бази в галузі туризму відповідно до чинного 
законодавства України, міжнародних норм і правил;
 захист прав та інтересів держави в галузі туризму;
 створення сприятливого для розвитку туризму податкового, валютного, митного, 
прикордонного та інших видів контролю;
 створення економічних умов, які стимулюють розвиток туризму в Україні;
 запровадження пільгових умов для організації туристичної та екскурсійної роботи серед дітей, 
підлітків, молоді, інвалідів та малозабезпечених верств населення;
 заохочення національних та іноземних інвестицій в розвиток туристичної індустрії;
 встановлення порядку стандартизації, сертифікації та ліцензування в галузі туризму;
 впровадження системи статистичної звітності суб'єктів туристичної діяльності;
 визначення порядку управління державною власністю в галузі туризму;
 створення рівних можливостей на ринку туристичних послуг для суб'єктів підприємництва 
незалежно від форм власності, сприяння розвитку конкуренції, забезпечення дотримання у 
цій галузі антимонопольного законодавства;
 забезпечення безпеки туристів, захист їх прав, інтересів та майна;
 підтримка розвитку туризму в регіонах, визначення статусу окремих туристичних центрів, 
створення умов для пріоритетного розвитку туристичної індустрії;
 організація та розвиток системи наукового забезпечення галузі туризму, підготовки, 
перепідготовки та підвищення кваліфікації туристичних кадрів;
 розвиток співробітництва з зарубіжними країнами та міжнародними організаціями, участь 
у міжнародних програмах розвитку туризму, розробка та укладання міжнародних двосторонніх
 і багатосторонніх договорів у галузі туризму та визначення механізму їх реалізації.
  
 Стаття 4. Органи державної виконавчої влади в галузі туризму
  
 1. Центральним органом державної виконавчої влади в галузі туризму є Державний комітет 
України по туризму, повноваження якого визначаються цим Законом та положенням, що 
затверджується Кабінетом Міністрів України.
 Державний комітет України по туризму на підставі цього Закону:
 реалізує державну політику в галузі туризму і несе відповідальність за подальший його розвиток;
 бере участь у підготовці проектів законодавчих та інших нормативних актів з питань туризму. 
В межах своїх повноважень розробляє і затверджує нормативні акти, узагальнює практику 
застосування законодавства та вносить пропозиції щодо його вдосконалення;
 визначає перспективи та напрями розвитку внутрішнього та міжнародного туризму, його 
матеріально-технічної та соціальної бази, забезпечує їх виконання;
 координує діяльність міністерств і відомств, туристичних підприємств та організацій незалежно 
від форм власності у питаннях, пов'язаних з прийомом та обслуговуванням туристів в Україні та 
організацією туристичних поїздок за кордон;
 організує інформаційну, рекламну та видавничу діяльність з питань туристичної діяльності;
 сприяє розвитку конкуренції на ринку туристичних послуг,
створює рівні можливості на ньому для всіх суб'єктів підприємництва незалежно від форм власності;
 здійснює ліцензування (позбавляє ліцензій) діяльності суб'єктів підприємництва незалежно від 
форм власності, що надають туристичні послуги. Разом з Державним комітетом України по 
стандартизації, метрології та сертифікації встановлює державні стандарти у сфері туристичних 
послуг, проводить сертифікацію та атестацію туристичних підприємств, контролює виконання 
ними умов та правил прийому і обслуговування туристів;
 організує підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації туристичних кадрів, проведення
 науково-дослідних робіт у галузі туризму;
 бере участь у зовнішньоекономічній діяльності в галузі туризму, представляє інтереси України
 з питань туризму в інших країнах та міжнародних організаціях, укладає відповідно до чинного 
законодавства міжнародні угоди, відкриває туристичні представництва за кордоном.
 Рішення Державного комітету України по туризму, що регулюють питання туризму та видані в
межах його повноважень, є обов'язковими для міністерств і відомств, місцевих органів державної 
виконавчої влади, суб'єктів підприємництва незалежно від форм власності, туристів.
  
 2. Місцевими органами державної виконавчої влади в галузі туризму є відповідні структурні 
підрозділи у складі органів державної виконавчої влади в Автономній Республіці Крим, областях,
 містах Києві та Севастополі, які підпорядковані цим органам влади та Державному комітету 
України по туризму. В разі необхідності в місцях пріоритетного розвитку туризму зазначені органи 
можуть створювати представництва (бюро).
 Повноваження місцевих органів державної виконавчої влади в галузі туризму визначаються
 положеннями про них, які затверджуються місцевими органами державної виконавчої влади 
за погодженням з Державним комітетом України по туризму.
  
 Стаття 5. Об'єднання суб'єктів туристичної діяльності
  
 Суб'єкти туристичної діяльності з метою поліпшення обслуго вування туристів, впровадження 
позитивного досвіду роботи можуть створювати свої об'єднання або асоціації, що діють відповідно 
до чинного законодавства України, їх статутів, які затверджуються зборами представників суб'єктів 
туристичної діяльності, що входять до складу об'єднань або асоціацій.
  
 Стаття 6. Рада представників суб'єктів туристичної діяльності
  
 При Державному комітеті України по туризму створюється рада представників суб'єктів 
туристичної діяльності, яка є дорадчим органом і діє відповідно до Положення про раду, 
що затверджується Комітетом.
  
 Стаття 7. Національна рада по туризму
  
 Для координації діяльності міністерств і відомств України в галузі туризму створюється 
Національна рада по туризму, яка є позавідомчим колегіальним органом.
 Положення про Національну раду по туризму та її персональний склад затверджуються 
Кабінетом Міністрів України.
  
 Стаття 8. Державний реєстр суб'єктів туристичної діяльності
  
 З метою обліку суб'єктів туристичної діяльності ведеться Державний реєстр.
 Державний реєстр суб'єктів туристичної діяльності веде Державний комітет України по туризму.
 Місцеві органи державної виконавчої влади в галузі туризму, яким Державний комітет 
України по туризму делегував право видавати ліцензії, після прийняття рішення про видачу 
ліцензії суб'єкту туристичної діяльності подають Державному комітету України по туризму 
необхідні дані для занесення його до Державного реєстру суб'єктів туристичної діяльності.
  
 Розділ III. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА
 ФІНАНСУВАННЯ ГАЛУЗІ ТУРИЗМУ
  
 Стаття 9. Економічна діяльність у галузі туризму
  
 Економічна діяльність у галузі туризму полягає в забезпеченні ефективного використання
 наявної та створення нової матеріально-технічної бази туризму, збільшення валютних 
надходжень до бюджету держави, кооперування коштів суб`єктів туристичної діяльності, 
зайнятості населення, задоволення його різноманітних потреб.
 Основними завданнями економічної діяльності суб'єктів туристичної діяльності є:
 створення туристичного продукту;
 формування ринку туристичних послуг;
 удосконалення інфраструктури туризму;
 надання туристичних послуг;
 розвиток внутрішнього та іноземного туризму.
  
 Стаття 10. Доходи від туристичної діяльності та відносини з бюджетом
  
 Доходи від туристичної діяльності формуються за рахунок надходжень від:
 основної діяльності;
 проживання туристів у готелях, мотелях, кемпінгах тощо;
 обслуговування підприємствами харчування;
 транспортного обслуговування;
 додаткових послуг, інших видів діяльності.
 Прибуток (доход) суб'єктів туристичної діяльності підлягає оподаткуванню на 
загальних підставах згідно з чинним законодавством України. З метою збереження 
природного та історико-культурного середовища цими суб'єктами може передаватися 
до місцевих бюджетів частина прибутку для її цільового використання.
  
 Стаття 11. Джерела фінансування туризму
  
 1. Туристична діяльність здійснюється за рахунок:
 власних фінансових ресурсів суб'єктів туристичної діяльності, грошових внесків 
громадян і юридичних осіб;
 позичкових фінансових коштів (облігаційні позики, банківські та бюджетні кредити);
 безоплатних та благодійних внесків, пожертвувань підприємств, установ, організацій 
і громадян;
 позабюджетних фондів;
 коштів Фонду розвитку туризму України, що формуються за рахунок відрахувань 
уб`єктів підприємництва незалежно від форм власності;
 іноземних інвестицій;
 надходжень від туристичних лотерей;
 інших джерел, не заборонених законодавством України.
  
 2. З метою розвитку туризму суб'єктам підприємництва, що надають туристичні 
послуги, можуть встановлюватись пільги щодо оподаткування, кредитування та 
страхування туристичної діяльності.
  
 Розділ IV. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА НАДАННЯ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ
  
 Стаття 12. Підстави для початку та зупинення діяльності, пов'язаної з організацією 
та наданням туристичних послуг
  
 Підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, фізичні особи 
здійснюють діяльність, пов'язану з наданням туристичних послуг, лише за наявності ліцензії.
 Спеціально уповноважені органи відповідно до законодавства України можуть
 обмежувати або зупиняти функціонування суб`єктів туристичної діяльності, робота 
яких негативно впливає на збереження навколишнього природного та історико-культурного 
середовища.
  
 Стаття 13. Ліцензування туристичної діяльності
  
 1. З метою створення рівних можливостей суб'єктам туристичної діяльності на ринку 
туристичних послуг та забезпечення захисту прав і законних інтересів держави та 
споживачів цих послуг,
підвищення рівня туристичного обслуговування здійснюється ліцензування туристичної
 діяльності.
 Ліцензії видаються Державним комітетом України по туризму,
який встановлює порядок їх видачі, умови і правила здійснення туристичної діяльності
 та контроль за їх дотриманням.
 Державний комітет України по туризму може делегувати право видачі ліцензій 
місцевим органам державної виконавчої влади в галузі туризму.
  
 2. Ліцензуванню підлягають такі види туристичної діяльності:
 організація прийому та обслуговування іноземних туристів в Україні (іноземний туризм);
 організація прийому та обслуговування вітчизняних туристів в Україні (внутрішній туризм);
 організація туристичних поїздок за межі України (зарубіжний туризм);
 екскурсійна діяльність;
 організація масового та оздоровчо-спортивного туризму.
  
 3. Суб'єкти туристичної діяльності, які порушують вимоги чинних актів законодавства 
України, Державним комітетом України по туризму позбавляються ліцензій на певний 
термін або безстроково.
  
 Стаття 14. Суб'єкти ліцензування
  
 Ліцензуванню на здійснення туристичної діяльності підлягають туристичні агентства,
 бюро подорожей, бюро екскурсій, екскурсійні бюро, бюро по прийому туристів, 
туристичні оператори, готелі, мотелі, кемпінги, туристичні комплекси і бази, інші 
юридичні особи незалежно від форм власності та фізичні особи, що здійснюють 
туристичну діяльність, передбачену їх статутами або положеннями.
  
 Стаття 15. Сертифікація готельних послуг та послуг харчування
  
 Готельні послуги та послуги харчування, що надаються суб'єктами туристичної
 діяльності, підлягають обов'язковій сертифікації на їх відповідність вимогам
 нормативних документів.
 В разі позитивного вирішення питання щодо сертифікації суб'єкта туристичної 
діяльності у встановленому порядку видається сертифікат, що підтверджує рівень
 якості послуг.
  
 Стаття 16. Туристична подорож (поїздка) та туристичні послуги
  
 Туристична подорож (поїздка) здійснюється індивідуально або у складі групи туристів.
 Подорож визнається груповою, якщо кількість її учасників становить не менше 10 туристів.
 Подорожі здійснюються на основі угод, туристських ваучерів, путівок, маршрутних 
книжок, інших документів, що визначають статус туристів.
 Комплекс туристичних послуг може включати транспортне обслуговування, бронювання
 місць на проживання та розміщення, харчування, екскурсійне обслуговування, організацію
 культурної, спортивної програм тощо.
 Під час здійснення групової подорожі суб'єкт туристичної діяльності зобов'язаний 
забезпечити групу туристів кваліфікованим керівником, а у разі необхідності, 
за згодою групи, - гідом.
  
 Стаття 17. Страхування туристів
  
 Страхування туристів (медичне та від нещасного випадку) є обов'язковим і здійснюється 
суб'єктами туристичної діяльності на основі угод із страховими компаніями, які мають
 право на здійснення такої діяльності.
 Компенсація шкоди, заподіяної життю чи здоров'ю туриста або його майну, провадиться 
у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
  
 Розділ V. ПОРЯДОК УКЛАДАННЯ ДОГОВОРІВ (КОНТРАКТІВ)
 СУБ'ЄКТАМИ ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ЇХ
 ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ
  
 Стаття 18. Порядок укладання договорів (контрактів)
  
 Договір (контракт) на надання туристичних послуг укладається між суб'єктами 
туристичної діяльності, а також між ними та споживачами туристичного продукту (туристами).
 Договір (контракт) повинен визначати обсяг, умови та якість надання послуг, 
порядок оплати та розрахунків, термін дії, права та обов'язки сторін, їх відповідальність 
за невиконання або неналежне виконання умов договору.
 Договір (контракт) укладається у письмовій формі, скріплюється печатками та 
підписами сторін.
 Договір (контракт) між суб'єктом туристичної діяльності і туристом або групою 
туристів вважається укладеним з моменту оплати вартості туру та видачі туристу 
чи керівнику групи туристського ваучера.
  
 Стаття 19. Підстава для отримання туристичних послуг
  
 Підставою для отримання туристом або групою туристів обумовлених договором
 (контрактом) туристичних послуг та документом, що визначає їх статус, є 
туристський ваучер, зразок якого затверджується Державним комітетом України по туризму.
  
 Стаття 20. Права та обов'язки суб'єктів туристичної діяльності
  
 1. Суб'єкти туристичної діяльності під час надання послуг туристам на території 
України мають право:
 змінити тривалість та маршрут туру, клас обслуговування, вид транспортного 
обслуговування, спосіб забезпечення безпеки туриста та збереження його майна, 
збільшити обумовлену вартість туру більш як на 5 відсотків лише за згодою туриста
 і за умови повідомлення його про це не пізніше ніж за 20 днів до початку туру;
 розірвати договір (контракт) про надання туристичних послуг без відшкодування 
туристу збитків у разі виникнення форс-мажорних обставин, за яких надання послуг
 неможливе, а також у випадку, якщо не було зібрано мінімальної кількості туристів, 
необхідної для створення групи, про що туристів повинно бути повідомлено не пізніше
 ніж за 20 днів до початку туру;
 вимагати відшкодування збитків, заподіяних йому туристом або партнерами.
  
 2. Суб'єкти туристичної діяльності зобов'язані:
 надавати туристам у повному обсязі та у визначені терміни оплачені послуги у 
кількості та якості, обумовлених договором (контрактом) та програмою обслуговування;
 забезпечувати особисту безпеку туристів та збереження їх майна;
 нести матеріальну та моральну відповідальність за свої дії та дії партнерів по
 організації туру;
 відшкодовувати туристам відповідно до чинного законодавства України збитки,
 завдані їм у разі ненадання або надання в неповному обсязі чи неналежної якості 
туристичних послуг з своєї вини чи з вини партнерів по організації обслуговування;
 надавати туристам повну інформацію про організацію туру, їх права, обов'язки та 
правила поведінки, умови страхування, порядок відшкодування завданих збитків, 
умови відмови від послуг, а також правила перетинання державного кордону;
 зберігати туристичні ресурси, а також здійснювати заходи щодо їх рекреації.
  
 3. Суб'єкт туристичної діяльності не може збільшити загальну вартість туру більш 
як на 5 відсотків, якщо це не обумовлено договором (контрактом).
  
 Розділ VI. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ТУРИСТІВ
  
 Стаття 21. Права туристів
  
 У місцях транзиту і тимчасового перебування туристи мають право:
 отримувати комплекс туристичних послуг, передбачених договором (контрактом) 
та програмою перебування;
 на особисту безпеку, захист життя, здоров'я, прав споживача, а також майна;
 на одержання відповідної медичної допомоги у разі захворювання;
 на відшкодування матеріальних і моральних збитків у разі невиконання або
 неналежного виконання умов договору (контракту);
 розірвати договір (контракт) без відшкодування збитків суб'єкту туристичної
 діяльності, якщо збільшення загальної вартості туру чи послуги перевищує
 5 відсотків обумовленої вартості, а також у разі підвищення цін на туристичні 
послуги при їх загальнодержавній зміні;
 на повну і об'єктивну інформацію про закони та правила проживання в даній 
країні (місцевості), звичаї місцевого населення,
поведінку в громадських місцях та місцях, пов`язаних з проведенням релігійних
 обрядів, про культурні, археологічні, архітектурні, історичні, природні цінності, 
які перебувають під захистом держави, умови страхування, розірвання 
договору (контракту) на тур;
 на користування відповідними засобами гігієни, особливо в місцях розміщення, 
на підприємствах харчування і транспорті, на отримання інформації про ефективні 
засоби запобігання інфекційним захворюванням, нещасним випадкам, а також 
на доступ без перешкод до служб охорони здоров'я.
  
 Стаття 22. Обов'язки туристів
  
 У місцях транзиту та тимчасового перебування туристи зобов'язані:
 дотримувати умов і правил, передбачених договором (контрактом) про 
надання туристичних послуг;
 поважати політичний та соціальний устрій, традиції, звичаї, релігійні вірування 
країни (місцевості) перебування;
 виконувати митні та прикордонні правила;
 дотримувати правил поведінки та вимог щодо збереження об`єктів історії 
та культури, природи;
 не порушувати громадський порядок, дотримувати вимог законів, які діють
 на території країни перебування;
 дотримувати правил внутрішнього розпорядку та протипожежної безпеки 
в місцях проживання та перебування;
 відшкодовувати збитки, завдані їх неправомірними діями.
  
 Стаття 23. Правове становище іноземних туристів
  
 Правове становище іноземних туристів на території України регулюється 
Законом України "Про правовий статус іноземців", іншими актами законодавства 
України, а також чинними міжнародними договорами та міжурядовими угодами.
  
 Стаття 24. Права і обов'язки громадян України, які здійснюють туристичні подорожі за кордон
  
 Права і обов'язки громадян України, які здійснюють туристичні подорожі за 
кордон, регулюються законодавством країни перебування та міжнародними угодами.
 Громадяни України, які здійснюють туристичні подорожі за кордон, зобов'язані 
дотримувати вимог законодавства країни перебування.
  
 Стаття 25. Зобов'язання держави щодо іноземних туристів та громадян України, 
які здійснюють туристичні подорожі за кордон
  
 Держава забезпечує захист законних прав та інтересів іноземних туристів 
відповідно до чинного законодавства України та міжнародних договорів і угод, 
в яких бере участь Україна.
 Держава гарантує захист законних прав та інтересів громадян України, які
здійснюють туристичні подорожі за кордон.
  
 РОЗДІЛ VII. БЕЗПЕКА ТУРИСТІВ
  
 Стаття 26. Система забезпечення безпеки туристів
  
 Безпека туристів на території України гарантується державою.
 Державний комітет України по туризму разом з заінтересованими міністерствами 
та відомствами розробляє програму забезпечення захисту та безпеки туристів і 
організує її виконання.
 Місцеві органи державної виконавчої влади в галузі туризму розробляють і організують 
виконання регіональних програм забезпечення захисту та безпеки туристів, особливо 
в місцях туристичної активності.
 Суб'єкти туристичної діяльності розробляють конкретні заходи щодо забезпечення
 безпеки туристів, екскурсантів, які беруть участь у туристичних подорожах, походах,
змаганнях, запобігання травматизму та нещасним випадкам і несуть відповідальність
 за їх виконання.
  
 Стаття 27. Забезпечення виконання комплексу заходів з безпеки туристів
  
 З метою забезпечення безпеки туристів суб'єкти туристичної діяльності зобов'язані 
здійснювати:
 підготовку безпечних умов для перебування туристів, облаштування трас походів, 
прогулянок, екскурсій, місць проведення змагань, забезпечення туристів справним
 спорядженням та інвентарем;
 навчання туристів засобам профілактики і захисту від травм та нещасних випадків,
 інструктаж з надання першої медичної допомоги, а також інформування про джерела 
небезпеки, які можуть бути зумовлені характером маршруту та поведінкою самих туристів;
 контроль за підготовкою туристів до подорожей, походів, змагань, інших туристичних заходів;
 надання оперативної допомоги туристам, що зазнають лиха, транспортування потерпілих;
 розробку та реалізацію спеціальних вимог безпеки під час організації та проведення походів
 з автомобільного, гірського, лижного, велосипедного, водного, мотоциклетного, пішохідного
 туризму
та спелеотуризму.
 
 Стаття 28. Державна спеціальна аварійно-рятувальна служба центрального органу
 виконавчої влади, до повноважень якого віднесені питання захисту населення і 
територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру 
Для запобігання надзвичайним ситуаціям у місцях масового відпочинку та реагування
 на них і забезпечення безпеки туристів у гірських і спелеологічних районах діє Державна 
спеціальна аварійно-рятувальна служба центрального органу виконавчої влади, до
 повноважень якого віднесені питання захисту населення і територій від надзвичайних 
ситуацій техногенного та природного характеру. 
Суб'єкти туристичної діяльності, які виявили бажання спеціалізуватися на організації 
туристичних послуг з використанням активних форм пересування туристів, а також 
організації масових відпочинків туристів у гірських та спелеологічних районах, повинні, 
до отримання відповідної ліцензії, укласти в обов'язковому порядку угоду (договір) 
з Державною спеціальною аварійно-рятувальною службою центрального органу 
виконавчої влади, до повноважень якого віднесені питання захисту населення і 
територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. 
[Статтю 28 викладено в новій редакції згідно із Законом України 
N 2470-III від 29.05.2001 р.]
  
 Розділ VIII. КАДРОВЕ І НАУКОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТУРИЗМУ
  
 Стаття 29. Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів
  
 Державний комітет України по туризму разом з Міністерством освіти України 
формує мережу навчальних закладів різного рівня для підготовки, перепідготовки
 і підвищення кваліфікації кадрів для підприємств туристичної індустрії, бере участь
 у створенні навчальних планів і програм навчання та контролює якість навчального
 процесу. Введення туризму в програми навчання молоді є важливим елементом
 її освіти і виховання.
  
 Стаття 30. Науковий центр розвитку туризму 
  
 Науковий центр розвитку туризму створюється з метою наукового забезпечення
 державної політики в галузі туризму, прогнозування і визначення перспектив
 розвитку та шляхів впровадження її в практику.
 Основними функціями наукового центру розвитку туризму є:
 проведення наукових, економічних, соціальних, маркетингових та інших аналітичних 
досліджень в інтересах держави і суб'єктів туристичної діяльності;
 координація науково-дослідних робіт з проблем туризму;
 розробка проектів національних і регіональних програм роз-
витку туризму;
 інформаційно-рекламна діяльність, створення банку даних туристичної
 інформації, її комп'ютерна обробка і розповсюдження;
 проведення експертиз і надання кваліфікованих висновків для забезпечення 
атестування, сертифікації і ліцензування суб'єктів туристичної діяльності;
 підготовка планів і програм для навчальних закладів різного рівня, що готують 
кадри для галузі туризму.
 Положення про науковий центр розвитку туризму затверджується Державним 
комітетом України по туризму.
  
 Розділ IX. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В ГАЛУЗІ ТУРИЗМУ
  
 Стаття 31. Участь в міжнародних туристичних організаціях
  
 Держава сприяє розширенню та зміцненню міжнародного співробітництва в галузі 
туризму.
 Україна бере участь у діяльності міжнародних туристичних організацій на правах
 повного чи асоційованого члена або спостерігача.
 Правовою основою міжнародного співробітництва в галузі туризму є міжнародні 
договори України.
 Якщо міжнародним договором, в якому бере участь Україна, встановлено інші 
норми, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються норми міжнародного договору.
  
 Стаття 32. Міжнародна діяльність Державного комітету України по туризму
  
 Державний комітет України по туризму представляє і реалізує інтереси України
 у галузі туризму у відносинах з іншими країнами на міжвідомчому рівні, а також
 у міжнародних туристичних організаціях, укладає у встановленому порядку 
міжнародні договори з питань туризму.
 За погодженням з Кабінетом Міністрів України Державний комітет України по 
туризму відкриває в зарубіжних країнах туристичні представництва, які сприяють
 розширенню зв'язків і розповсюдженню об'єктивної інформації про туристичні 
можливості України, збільшенню потоку іноземних туристів.
 Положення про такі представництва затверджуються Державним комітетом 
України по туризму.
  
 Розділ X. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ
ПРО ТУРИЗМ
  
 Стаття 33. Відповідальність за порушення законодавства України про туризм
  
 Посадові особи та громадяни, винні в порушенні законодавства про туризм,
несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

                                                             Президент України
                                                             Л. Кучма

 
 
49000 Украина г.Днепропетровск,
ул.Комсомольская 76 (150 м. от ул. Шмидта)
тел.+38(056)788-49-10
тел.+38(066)999-96-00
  
Твой шанс попасть в начало сайта и выбрать себе тур по душе.
     Туроператор "Клуб Тропа"  лиц: ГТАУ АВ №081919
 Site:   www.tropa.dp.ua   ICQ:    402-166-767
  Skype: club.tropa